Що таке лудоманія і чому вона небезпечна?
Лудоманія (або гемблінг-залежність) — це патологічне захоплення азартними іграми, за якого людина повністю втрачає контроль над своєю поведінкою та фінансами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (www.who.int, 2023), від 1% до 3% дорослого населення у світі мають ознаки патологічної залежності від азартних розваг. В Україні проблема загострилася після того, як у 2020 році було ухвалено Закон №768-IX, що легалізував гральний бізнес та розширив можливості для ставок.
Якщо ви маєте проблеми з гральною залежністю, ви можете проконсультуватися зі спеціалістами нашого центру.

Історичне визнання та поширення
Лудоманію офіційно визнали психічним розладом у 1980 році, коли Американська психіатрична асоціація включила «патологічний гемблінг» до третього видання «Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів» (DSM-III). У новіших версіях (зокрема DSM-5, 2013) ця залежність була підтверджена як подібна до наркотичної за механізмом дії на мозок. З поширенням онлайн-казино, букмекерських контор і мобільних додатків доступ до азартних ігор суттєво зріс. За приблизними підрахунками, кількість людей із надмірним потягом до гри щороку зростає на 5–7%, що пов’язують із розвитком технологій та реклами азартних послуг.
Ризики та наслідки
Гравці, які стикаються із залежністю від ставок, часто потрапляють у фінансову прірву, беручи кредити чи позичаючи гроші в близьких, щоб продовжити гру. Національна рада з проблем гемблінгу (www.ncpgambling.org) у США зазначає, що понад 50% людей із гемблінг-залежністю мають супутні психічні розлади (депресію, тривожність, схильність до зловживання алкоголем або іншими речовинами). Розпач і фінансова нестабільність нерідко призводять до сімейних конфліктів, розлучень і навіть спроб самогубства. Лудоманія також руйнує соціальні зв’язки: людина нехтує роботою, навчанням і стосунками, що може призвести до ізоляції від суспільства.
Фактори ризику та профілактика
Основними чинниками, що підвищують вірогідність розвитку лудоманії, вважають низьку стресостійкість, генетичну схильність і супутні психічні захворювання. Поштовхом до залежності нерідко стає бажання швидкого збагачення або втеча від реальних проблем. Щоб знизити ризик, рекомендують встановлювати особисті фінансові ліміти, уникати частих відвідувань гральних закладів та контролювати емоційний стан. У багатьох країнах діють програми самовиключення, коли гравець добровільно обмежує собі доступ до казино та сайтів ставок.
Як боротися з лудоманією
Якщо залежність уже сформувалася, необхідно звернутися до психолога чи психіатра, які спеціалізуються на поведінкових розладах. Ефективним вважається поєднання психотерапії та медикаментозного лікування (препарати проти тривоги й депресії, призначені лікарем). Важливу роль відіграють групи взаємопідтримки, де люди діляться досвідом і допомагають одне одному не повернутися до гри. Крім того, близьке оточення має бути поінформоване про характер лудоманії, аби не провокувати людину до нових ставок і вчасно надавати підтримку.
Висновок
Лудоманія — серйозне захворювання, що ставить під загрозу як психічне здоров’я людини, так і її соціальний та фінансовий добробут. Необмежений доступ до азартних ігор, особливо в інтернеті, збільшує кількість осіб, які потрапляють у пастку гральної залежності. Вчасне виявлення проблеми, розуміння ризиків та вжиття заходів профілактики допоможуть уникнути важких наслідків для самого гравця та його найближчого оточення.